Колегія Міністерства освіти і науки України затвердила типові освітні програми для початкової школи, за якими навчатимуться учні 1-2 класів.

Вони стануть базою для розробки підручників, за якими вчитимуться учні початкової школи.

“Загалом Міносвіти було розглянуто 2 типові освітні програми. Під час громадського обговорення цих програм до МОН надійшло близько 400 пропозицій від педагогів, науковців, батьків та громадських активістів. Їхні зауваження були ретельно опрацьовані та, за можливості, враховані”, - зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей.

Отже, освітянам пропонуються 2 типові освітні програми, кожна з яких розроблена відповідно до нового Закону України “Про освіту” та Державного стандарту початкової освіти. Педагогічна рада закладу самостійно обирає, за якою програмою буде проводити навчання, а керівник затверджує схвалену педрадою програму. Крім того, освітні програми, що будуть розроблятися на основі типових, не потребуватимуть окремого затвердження Міністерством чи центральним органом забезпечення якості освіти. Це дозволить школам самостійно визначати хід навчального процесу, орієнтуючись на формування ключових та предметних компетентностей учнів після закінчення навчального року.

​

 

 

Кабінет міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким учитимуться перші класи Нової української школи в наступному навчальному році.

Відповідне рішення ухвалили за засіданні Кабміну 21 лютого.

Основна відмінність нового Стандарту – орієнтованість на здобуття учнями компетентностей, а не лише знань.

“Цей Стандарт опрацьовували впродовж 2-х років. Ми враховували найцікавіший і найуспішніший досвід 7-и країн, залучили міжнародну експертизу. Ми також враховували найкращі українькі традиції, зокрема, які пов’язані зі світосприйняттям. методиками навчання, активного пізнання. Наприклад, закладені ідеї Василя Сухомлинського.

Тобто ми можемо сказати, що цей Стандарт є українським продуктом, який базований на найкращому зарубіжному та національному досвіді“, – зазначила міністр освіти і науки Лілія Гриневич на засіданні уряду.

За цим Стандартом у 2018/2019 навчальному році розпочнуть навчання всі перші класи.

​

​

 

Чим особливий цей Стандарт

Головна ідея Нової української школи і нового Стандарту зокрема – навчання, побудоване на компетентностях. Закон “Про освіту” дає таке визначення компетентності: “динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність”. Простими словами це – здатність використовувати знання і навички у своєму житті.

У цьому Стандарті передбачені ті ж самі компетентності, що й у законі:

·        вільне володіння державною мовою;

·        здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

·        математична компетентність;

·        компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

·        інноваційність;

·        екологічна компетентність;

·        інформаційно-комунікаційна компетентність;

·        навчання впродовж життя;

·        громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

·        культурна компетентність;

·        підприємливість та фінансова грамотність.

​

Стандарт поділено на 9 освітніх галузей: Мовно-літературна (українська мова та література; мови та літератури відповідних корінних народів та національних меншин, іншомовна освіта), Математична, Природнича, Технологічна, Інформатична, Соціальна і здоров’язбережна, Громадянська та історична, Мистецька і Фізкультурна.

У тексті зазначається: “Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує формування всіх ключових компетентностей”. За словами Романа Шияна, це одна із найважливіших тез, що є в Стандарті, адже дозволяє розвивати одну й ту ж компетентність наскрізно через усі освітні галузі.

Для кожної освітньої галузі визначено мету, загальні результати галузі (у попередній версії, станом на серпень 2017 року, це називалося загальними цілями) і обов’язкові результати здобувачів початкової освіти (називалося загальними очікуваними результатами). Конкретні очікувальні результати (тепер очікувані результати навчання), що були представлені в минулій версії тексту, зі Стандарту вилучили та опустили їх на рівень Типових освітніх програм.

Мета – це загальний напрям розвитку, за яким має рухатись учень. Наприклад, мета для іншомовної освіти звучить так: “формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей й задоволення різних життєвих потреб здобувача”.

Загальні результати – підпорядковані меті недеталізовані результати, яких має досягти учень у певний період навчання.

Ось такими вони є для іншомовної освіти:

1) взаємодіє з іншими усно, сприймає і використовує інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;

2) аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію в текстах різних видів, медіатекстах та використовує її; сприймає художній текст як засіб збагачення естетичного та емоційно-чуттєвого досвіду;

3) висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими письмово та в режимі онлайн, дотримується норм літературної мови;

4) досліджує індивідуальне мовлення – своє та інших, використовує це для власної мовної творчості, спостерігає за мовними явищами, аналізує їх.

Кожен з цих загальних результатів можна розкласти на підрезультати – і це будуть обов’язкові результати навчання. У Стандарті пропонується навчання за циклами (1-2 і 3-4 класи), а отже і формування обов’язкових результатів теж відбувається за циклами.

Наприклад, для першого загального результату на кінцець першого циклу (2 клас) вони такі:

1. Сприймає усну інформацію; перепитує, виявляючи увагу; доречно реагує.

2. Відтворює основний зміст усного повідомлення відповідно до мети; на основі почутого малює/добирає ілюстрації; передає інформацію графічно.

3. Виокремлює цікаву для себе інформацію; передає її іншим.

4. Розпізнає ключові слова і фрази в усному повідомленні, виділяє їх голосом у власному мовленні; пояснює, чому зацікавила інформація; з допомогою вчителя/вчительки виявляє очевидні ідеї у простих текстах, медіатекстах.

5. Висловлює думки щодо усного повідомлення, простого тексту, медіатексту; намагається пояснити свої вподобання; звертається до дорослих за підтвердженням правдивості інформації.

6. Висловлює власні погляди на предмет обговорення; намагається зробити так, щоб висловлення було зрозуміле і цікаве для інших; правильно вимовляє і наголошує загальновживані слова у своєму висловленні.

7. Розпізнає емоції своїх співрозмовників, використовує відомі словесні і несловесні засоби для передавання емоцій та настрою; розпізнає образні вислови і пояснює, що вони допомагають уявити; створює прості медіапродукти.

8. Розповідає про власні відчуття та емоції від прослуханого/побаченого; ввічливо спілкується.

Передбачається, що вчитель, плануючи урок, підбиратиме навчальну діяльність таким чином, аби вона допомагала досягати один або одразу кілька обов’язкових результатів. Усі ж результати всіх освітніх галузей формуватимуть 11 ключових компетентностей.

​

Що ще важливо знати про Стандарт

У цьому документі міститься Базовий навчальний план – тобто кількість годин, відведена на вивчення тої чи іншої освітньої галузі в кожному класі початкової школи. У Стандарті є чотири Базових навчальних плани – для шкіл з українською мовою викладання, шкіл з навчанням мовою відповідного корінного народу або мовою національної меншини і відповідні навчальні плани для спеціальних закладів освіти чи груп.

У випадку другого – на 70 годин збільшено кількість годин мовно-літературної галузі, аби учні мали можливість вивчати свою рідну мову. Це частково зроблено за рахунок Природничої, Соціальної і здоров’язбережувальної, Громадянської та історичної і Технологічної освітніх галузей, оскільки граничне навантаження на учнів не має перевищити 20 годин на тиждень і 700 на рік.

Якщо в минулій версії Стандарту запроваджувалася інтеграція предметів, то в цій версії цієї однозначності немає. Повна або часткова нтеграція різних навчальних галузей виділена лише як бажана можливість. Варіанти ж інтеграції винесено на рівень освітніх програм.

Також у Стандарт закладено новий принцип оцінювання. У документі зазначено: “особливості здобувача/здобувачки можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня”. Цією фразою підсилюється поняття “індивідуальна освітня траєкторія”, введене законом “Про освіту”.

Зокрема, у Стандарті зазначено, що обов’язкові резульатати навчання і компетентності мають використовуватись для:

·        організації постійного спостереження за навчальним поступом здобувача/здобувачки;

·        обговорення навчального поступу здобувача/здобувачки під час учительських зібрань для координування спільної роботи;

·        підсумкового, поточного, зокрема й формувального, оцінювання;

·        підсумкового та поточного оцінювання.

Формувальне оцінювання – це “відстеження особистісного розвитку здобувача/здобувачки та хід набуття нею навчального досвіду і зазначених компетентностей”. Тобто оцінювати мають поступ дитини, а не її відповідність певному ідеалу (тобто точкою видліку мають бути саме результати кожної окремої дитини).

У 1-2 класах передбачаєтсья виключно такий вид оцінювання, а в 3-4 класах до нього додається підсумкове і поточне.

​

 

У квітні розпочнеться дослідження якості української початкової освіти, в якому візьмуть участь 9 500 учнів 4-х класів з усіх регіонів.

Одним із завдань моніторингу є фіксація результатів навчання школярів напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також відслідковування змін у наступних циклах

 http://osvita.ua/school/reform/59491/

 

Моніторинг знань учнів 4-х класів проведуть у квітні-травні

У 2018 році участь у моніторинговому дослідженні якості початкової освіти візьмуть 9 500 четвертокласників із 368 закладів освіти всіх регіонів України.

Згідно з наказом МОН, перший цикл моніторингового дослідження, у ході якого буде проведена оцінка стану сформованості читацької та математичної компетентностей учнів, відбудеться у 2018 році, і триватиме з 18 квітня до 16 травня.

За інформацією Українського центру оцінювання якості освіти, на який покладено проведення моніторингу, одним із завдань дослідження стане фіксація результатів навчальних досягнень учнів 4-х класів напередодні впровадження нового стандарту початкової освіти, а також системне відслідковування в наступних циклах змін, що відбуватимуться після запровадження нових підходів до навчання, аби оцінити перебіг освітньої реформи.

Завдання, які використовуватимуться в ході дослідження, відповідатимуть чинним навчальним програмам початкової школи, а також ураховуватимуть новації, запропоновані Концепцію «Нова українська школа».

Виконання завдань з читання передбачатимуть роботу учнів з текстами різних типів.

Завдання з математики спрямовані на перевірку знань і вмінь учнів з таких тем: «Числа і вирази», «Геометричні фігури і геометричні величини», «Вимірювання», «Робота з даними».

 

Результати окремих учнів, а також загальні результати закладів освіти, які візьмуть участь у моніторинговому дослідженні, оприлюднюватись не будуть.

 

​

​

МОН затвердило програму підготовки тренерів НУШ

Міністерством освіти затверджена орієнтовна навчальна програма підготовки тренерів для навчання педагогічних працівників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках. Відповідний наказ підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Метою програми є підготовка тренерів до забезпечення професійного розвитку та підвищення рівня професійної компетентності вчителів, які навчатимуть учнів перших класів, щодо реалізації завдань Державного стандарту початкової загальної освіти.

У Міносвіти наголошують, що навчальна програма розроблена на засадах Концепції реформування середньої освіти «Нова українська школа» та на основі новітніх науково-обґрунтованих підходів до навчання дорослих.

За визначенням авторів програми, її актуальність полягає в необхідності підготовки достатньої кількості кваліфікованих тренерів для навчання педагогічних працівників.

Основними завданнями програми є інформування її учасників про сучасні досягнення андрагогіки, вікової психології, педагогіки та методики викладання у початковій школі, надання змоги учасникам опанувати сучасні методики для навчання учнів початкових класів, їх інформування про цілі та завдання Нової української школи.

Також до завдань програми її укладачі відносять формування у слухачів переконання необхідності використання набутого під час тренінгу досвіду в своїй  діяльності, навчання тренерів працювати з дорослою аудиторією осіб з вищою освітою, які мають різні мотивації до навчання та навчання застосовувати інтерактивні методи навчання дорослих, фасилітацію, менторство, консультування тощо.

На опанування навчального матеріалу програми буде орієнтовно відведено 120 годин, з них 60 годин – онлайн-курс на платформі ЕdЕra та 60 годин – очне навчання.

Зміст програми поділений на чотири модуля, що присвячені особливостям навчання вчителів як дорослої аудиторії, інформаційним технологіям підготовки вчителів початкових класів, темам типової освітньої програми проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників та методичній роботі в системі Нової української школи.

Навчальна програма також містить опис профілів базових компетентностей тренерів, очікувані результати навчання та рекомендації з її реалізації.

Закладам післядипломної педагогічної освіти під час розробки регіональних навчальних програм підготовки тренерів рекомендовано розширювати зміст зазначеної програми за рахунок додаткових модулів з урахуванням регіональних потреб учителів початкової школи, заступників директорів з навчально-виховної роботи у початкових класах та учителів-предметників, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках.