Нова українська школа

ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ: НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА У 2018 РОЦІ МАЄ ПРИЙТИ НЕ У ВИБРАНІ ШКОЛИ, А В КОЖНУ ШКОЛУ УКРАЇНИ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ЇЇ РОЗТАШУВАННЯ

Перший клас Нової української школи у 2018 році має відбутися не лише у великих та міських школах, а у кожній школі України, тому в бюджеті на 2018 рік уже закладено близько 1 млрд грн на обладнання саме початкових шкіл та створення нового освітнього середовища. Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Вона наголосила, що основна мета шкільної реформи – висока якість освіти для кожної української дитини, тому Нова українська школа у 2018 році має прийти не у вибрані школи, а в кожну школу України, незалежно від її розташування.

«Наступного навчального року всі першокласники мають навчатися за новим стандартом. Це і пошуково-діяльнісне навчання, це й інші методики, які передбачають відповідне обладнання, перенавчання вчителів. Для нас важливо, щоб спільно з органами місцевого самоврядування з державного бюджету ми могли допомогти обладнати такі школи та створити в них відповідні умови», - розповіла Міністр.

Попри важливість якісного освітнього середовища для навчання дітей, все ж основним у реформі Лілія Гриневич вважає якісне підвищення кваліфікації вчителів.

«Серцем змін є вчитель. І найважливіше – це підвищення кваліфікації вчителів і їхня здатність переключитися з авторитарної педагогіки на педагогіку партнерства. Звичайно, вже сьогодні є педагоги, які так працюють і не чекають особливих вказівок згори. Але для нас важливо, аби кожна дитина відчула на собі правильне природо-відповідне навчання. Тому у нас більше 20 тис учителів пройдуть підвищення кваліфікації в першому півріччі 2018 року, щоб озброєними новими методиками заходити до дітей до першого класу», - повідомила Міністр.

«Зараз, у зв’язку з фінансовою децентралізацією та коштами, які даються з центрального бюджету на природничо-математичні кабінети, автобуси, розвиток інклюзивної освіти, є значно більше можливостей вдосконалювати матеріально-технічне забезпечення шкіл. Так, це важкі процеси, вони потребують активної позиції громад та місцевої влади, однак ми мусимо зробити так, аби усі наші діти навчалися в однаково якісних умовах, і зробити ми це можемо лише у співпраці», - підкреслила Лілія Гриневич.

УЧНІ ПІЛОТНИХ КЛАСІВ

ВЧИТИМУТЬСЯ ЗА МЕТОДИКОЮ LEGO, ЯКУ З 2018-ГО ПЛАНУЮТЬ ПОШИРИТИ НА ВСІ ШКОЛИ

100 пілотних шкіл забезпечать методикою LEGO, а до перенавчання вчителів, що братимуть 2018-го перший клас Нової української школи, долучаться тренери The LEGO Foundation. Про це домовилися під час зустрічі Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич та генеральний директор The LEGO Foundation Джон Гудвін.

Так, у другому півріччі 100 шкіл, які зараз пілотують новий стандарт початкової освіти, отримають набори «Шість цеглинок». Ними мають забезпечити кожну дитину в експериментальних класах. За словами Джона Гудвіна, «Шість цеглинок» – це технологія навчання, яка допоможе учням тренувати пам'ять, розвивати моторику і творчо мислити. Через гру вони зможуть навчитися таким важливим, передбаченим НУШ умінням як, наприклад, вирішення проблемних завдань.

«Ми дуже зацікавлені в співпраці, тому що справді хочемо змінити нашу школу і підхід до навчання. Насамперед, це стосується початкової школи, з якої в наступному навчальному році почнеться реформа і діти підуть в перший клас Нової української школи. Нам потрібно забезпечити її новим обладнанням і новими методиками, зокрема, навчання через гру, яке впроваджує у своїх проектах LEGO», – відзначила Лілія Гриневич.Вона також наголосила, що водночас із забезпеченням методиками так само важливо навчити педагогів їх використовувати – як і коли з ними можна працювати, на що вони спрямовані. Джон Гудвін погодився долучити їхніх тренерів до такого навчання. Так, для вчителів пілотних шкіл проведуть відповідні тренінги до кінця цього року.

Для перенавчання 22 тис вчителів, які наступного року братимуть перший клас, буде 2 модулі. Перший – для дистанційного курсу, який МОН планує запустити на початку 2018-го. У ньому будуть презентовані методики навчання через гру для початкової школи. Другий модуль буде розрахований на тренерів, які готуватимуть вчителів під час очного етапу. У ньому усі методики розглядатимуться на практиці.

Для того, щоб зафіксувати усі домовленості, сторони домовилися внести відповідні зміни до Меморандуму про взаєморозуміння між МОН та фондом The LEGO Foundation. У його межах в Україні уже впроваджується проект «Сприяння освіті»: фонд забезпечує дошкільні навчальні заклади та початкові школи ігровими наборамиLEGO, проводить навчання педагогів та надає методичний супровід. Географія проекту налічує 8 областей України, до нього долучені 200 закладів освіти.

Нагадуємо, що в Україні з 2009 року проводиться фестиваль Robotica, де демонструють свої знання та вміння у конструюванні, програмуванні роботів та проектній діяльності, навчаючись за STEM програмами

КАБМІН ЗАТВЕРДИВ

ПЛАН ЗАХОДІВ ДО 2020 РОКУ,

НЕОБХІДНИХ ДЛЯ РЕФОРМИ ШКОЛИ

Уряд затвердив план заходів, які необхідно здійснити до 2020 року для впровадження шкільної реформи. Відповідне розпорядження – «Про затвердження Плану заходів на 2017-2020 роки з реалізації Концепції державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та перспективи впровадження на період до 2029 року» – було прийняте 13 грудня 2017 року, на засіданні КМУ.

«Цей план чітко визначає заходи до 2020 року, необхідні для старту Нової української школи. Йдеться про запуск нових державних стандартів, друк сучасних підручників, запровадження концептуальних засад нової системи підготовки та професійного зростання вчителів, створення нової структури школи», – пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона додала, що «всі не врегульовані розбіжності цього плану стали врегульованими після прийняття нового Закону «Про освіту», який встановив нову термінологію, що вживалася під час підготовки цього документу».

Усі заплановані заходи необхідні, аби виконати вимоги реформи. Зокрема, йдеться про створення 3-річної старшої профільної школи, оновлення змісту освіти на компетентнісній основі, підвищення ефективності освітнього процесу, забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів, незалежно від їхнього соціального статусу, території проживання чи національної належності, та перетворення української школи на важіль соціальної рівності. Передбачено розширення автономії закладів освіти у формуванні власних освітніх програм.

Окрім детального плану заходів до 2020 року, розпорядження також містить візію змін, які будуть необхідні у період з 2020 до 2029 року. Протягом місяця центральні органи виконавчої влади, обласні та Київська державні адміністрації, які долучені до виконання плану, мають розробити свої документи, за якими вони працюватимуть для виконання розпорядження.

2018 РІК ПРОЙДЕ

ПІД ГАСЛОМ НУШ – МАЄМО НАВЧИТИ ВЧИТЕЛІВ, СТВОРИТИ НОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР І ПРИВЕСТИ В ШКОЛИ СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ, – ЛІЛІЯ ГРИНЕВИЧ

У бюджеті на 2018 рік закладено 1млрд гривень на створення нового освітнього простору – ці гроші мають бути використані на обладнання для всіх перших класів в Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Про це зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час наради з керівниками обласних управлінь освіти 2 листопада 2017 року.

«2018 рік пройде під гаслом Нової української школи. Тому ми маємо виконати 3 завдання: підтримати та навчити вчителів, створити новий освітній простір і привести в школи сучасні технології. Щодо підготовки вчителів, взимку ми запускаємо дистанційний курс для них, зараз уже закінчуємо фінальні тренінги з підготовки тренерів, які проводитимуть очні сесії з педагогами. Дуже важливо, щоб процес навчання був злагоджено організований. Тренери, яких ми підготуємо, мають отримати майданчики в інститутах післядипломної педагогічної освіти, а також по області, аби вони могли їздити. Це буде краще – щоб не збирати всіх вчителів у центрі, а щоб тренер міг до них приїхати. Окрім цього, ви як очільники обласних управлінь освіти найкраще знаєте графік життя освітян регіону – ви маєте створити внутрішній календар очних тренінгів, аби це навчання було максимально зручним для всіх», – розповіла Лілія Гриневич.

Стосовно нового освітнього середовища, Міністр підкреслила, що місцеві органи мають відповідально поставитись до усіх закупівель. «Це вже підготовка до 1 вересня, роботи багато. Завдяки сприянню та розумінню з боку Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана в проекті бюджету на 2018 рік закладено 1млрд гривень на закупівлю обладнання для перших класів по всій Україні, адже вони навчатимуться відповідно до реформи Нова українська школа. Ми не будемо здійснювати закупівлі централізовано, а передамо гроші на місця. Також ми дамо перелік необхідного обладнання. Ми вже зараз розпочинаємо роботу над цим переліком, просимо вас надати до нього пропозиції, адже усі ці матеріали є у вас в пілотних школах. Оцініть разом з вчителями, що дійсно допомагає в роботі, можливо, потрібно ще щось додати, і тоді ми зможемо оптимально отримати усе необхідне для школярів приладдя», – додала очільниця МОН.

Вона також поінформувала керівників управлінь освіти, що МОН наразі веде переговори з The LEGOFoundation, аби вони допомогли розширити спектр пізнавальних методик, які використовують вчителі для навчання дітей у молодшій школі.

«Розповім вам також про цікаву ідею Прем’єр-міністра. Ви знаєте, що ми в проекті бюджету на 2018 рік заклали 54 млн гривень на створення освітньої онлайн-платформи, де розміщуватимуться інтерактивні матеріали для вчителів та учнів. Звісно, перші матеріали завантажуватимуться для початкової школи. Один з найбільших викликів – навчити вчителів користуватися цими можливостями та дати вам якісну модель створення класів, обладнаних відповідною технікою. Зараз ми розглядаємо можливість обладнати на рівні кожної області модельні центри в школах. Фактично, це клас повністю обладнаний мультимедійними матеріалами – від інтерактивних дошок до планшетів для дітей. У них відпрацьовуватимуться ефективні методики навчання дітей з використанням інформаційних технологій, також на їхній базі оплачуватиметься ставка для вчителя, який навчатиме вчителів. Тобто освітяни області на базі цього центру зможуть побачити, як ефективно використовувати таке обладнання на практиці та навчитися цьому», – пояснила Лілія Гриневич.

НОВА УКРАЇНСЬКА ШКОЛА

Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й вміння застосовувати їх у житті.

НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.

Докладніше про зміни

Реформа НУШ розрахована на роки, адже неможливо швидко змінити освітню традицію, що плекалася в Україні протягом десятків років. Проте зміни вже розпочались, і Міністерство освіти і науки робить усе, аби вони були невідворотними. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, в якому буде більш детально розкрито зміни, та затвердження нового Державного стандарту початкової освіти.

Саме цей Стандарт у 2017/2018 навчальному році апробовують у 100 школах по всій Україні (по два перших класи). Уже зараз ці першокласники навчаються по-новому: опановують знання та навички через діяльність, а під час ранкового кола вчаться висловлювати свої думки і почуття та слухати інших.

З 2018/2019 навчального року по-новому вчитимуться всі першокласники України.

Новий Стандарт початкової освіти передбачає, що вчителі працюватимуть за іншими підходами, тому МОН спільно з громадською спілкою “Освіторія”, міжнародним фондом “Відродження” та студією онлайн-освіти EdEra вже розпочало навчання вчителів, які вчитимуть перші класи наступного року. Зараз триває підготовка тренерів з усіх областей України, які навчатимуть учителів, а також створюється онлайн-курс для підсилення очного навчання.

Основні засади реформи шкільної освіти викладено в Концепції Нової української школи. Там ви знайдете інформацію про цінності реформи (як-от орієнтація на учня, педагогіка партнерства, справедливе фінансування тощо), основні компетенції та візію, яким має бути випускник НУШ. Коротко про це також можна прочитати нижче.

Також для інформування про перебіг реформи та її ключові позиції було створено сайт «Нова українська школа» у партнерстві з громадською організацією «Смарт освіта».

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ УЧНІВ?

Ключова зміна для учнів стосується підходів до навчання та змісту освіти. І ми, у Міністерстві освіти і науки, переконані, що це – головне. Адже мета НУШ – виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримується прав людини.

Замість запам’ятовування фактів та визначень понять, учні набуватимуть компетентностей. Це – динамічна комбінація знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Тобто формується ядро знань, на яке будуть накладатись уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам української школи в професійному та приватному житті.

Список компетентностей, яких набуватимуть учні, уже закріплено законом «Про освіту». Він складався з урахуванням «Рекомендації Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя» (від 18.12.2006 р.):

· вільне володіння державною мовою;

· здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;

· математична компетентність;

· компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

· інноваційність;

· екологічна компетентність;

· інформаційно-комунікаційна компетентність;

· навчання впродовж життя;

· громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

· культурна компетентність;

· підприємливість та фінансова грамотність.

Також Державні стандарти можуть розширювати цей список. Спільними для всіх компетентностей є так звані наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб набувати компетентностей, школярі навчатимуться за діяльнісним підходом – тобто частіше щось робитимуть, замість сидіння за партами і слухаючи вчителя. Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін.

А ще реформа – це про освітнє середовище. І це, насамперед, не техніка чи меблі. Хоча завдяки децентралізації фінансування шкіл збільшилося, і в багатьох навчальних закладах поступово оновлюється матеріально-технічна база.

Зміна освітнього середовища – це зміна ставлення до дитини: повага, увага до неї і прагнення знайти оптимальний спосіб для її ефективного навчання. Саме такою буде Нова українська школа.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ?

Учитель – це людина, на якій тримається реформа. Без неї чи нього будь-які зміни будуть неможливими, тому один з головних принципів НУШ – умотивований учитель. Це означає, що наша мета – сприяти його професійному та особистому зростанню, а також підвищувати його соціальний статус.

Щоб навчати по-новому, вчитель повинен отримати свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Цю свободу дає новий закон «Про освіту».

Міністерство освіти і науки пропонуватиме типові навчальні програми, проте будь-який учитель чи авторська група зможуть їх доповнювати або створювати свої. Учитель тепер обмежений лише Державним стандартом. У цьому документі окреслено результати: що мають знати та вміти учні, закінчивши певний етап навчання. Натомість, як дійти до цих результатів, учитель визначатиме сам.

Учитель, який отримав свободу навчати, має отримати й свободу навчатися. І ця свобода теж передбачена реформою. Половину обов’язкових годин підвищення кваліфікації вчитель зможе проходити не в Інститутах післядипломної педагогічної освіти – а там, де обере сам. Є лише дві вимоги: за п’ять років підвищення кваліфікації має скласти 150 годин, і навчання має відбуватись щорічно.

Зараз Міністерство освіти і науки розробляє процедуру, за якою бюджетні кошти, що виділяються на підвищення кваліфікації вчителів, можна було спрямовувати громадським та приватним організаціям.

А щоб вмотивувати вчителів ще й фінансово, міністерство запровадить сертифікацію. Це добровільна перевірка, проходження якої надасть учителям 20% надбавку до посадового окладу та звільнить від атестації.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ШКІЛ?

НУШ – це відповідальна школа, і ми переконані, що навчальні заклади повинні отримати більше свободи дій. Адже відповідальність та свобода йдуть рука об руку.

Тому закон “Про освіту” передбачає кадрову автономію. Тепер директор школи може самостійно призначати своїх заступників, приймати на роботу та звільняти педагогічних працівників.

Окрім того, керівники шкіл (як і вчителі) уже приймаються на роботу за строковим контрактом. Директор школи обирається за конкурсом. Одна людина зможе бути на цій посаді не більше двох термінів по 6 років (якщо особа призначається на цю посаду вперше, перший термін складатиме 2 роки). Після ця людина зможе обіймати інші посади в цій школі або ж брати участь у конкурсі директорів в іншій школі.

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ БАТЬКІВ?

Один з принципів Нової української школи – партнерство, у тому числі між школою та батьками. Батьки можуть створювати свої органи громадського самоврядування, а отже – впливати на освітній та виховний процеси.

Відтепер батькам легше контролювати фінанси школи. Усі навчальні заклади, які отримують публічні кошти (це, наприклад, бюджетні кошти та благодійні внески), зобов’язані оприлюднювати свій кошторис та інформацію про витрати. І батьки тепер можуть здійснювати перерахування благодійних внесків цілеспрямовано на школу, а не збирати готівкові кошти, які дуже складно обліковувати.

Співпраця між усіма учасниками освітнього процесу – учителів, учнів, адміністрацій та батьків – наріжний камінь, який допоможе досягти всіх інших результатів. Адже тільки так можливо втілити головну мету: змінити освітнє середовище, впровадити навчання для життя.

І врешті – зробити українську школу відкритою, цікавою та сучасною.

«Нова українська школа»: план реформ

Кабінетом Міністрів затверджений план заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Документом передбачена реалізація заходів у 23 напрямах, які мають здійснюватись різними інституціями, що є відповідальними за реалізацію державної політики у сфері освіти.

Зокрема, план передбачає розроблення нових проектів державних стандартів загальної середньої освіти та нових типових освітніх програм, запровадження навчальних програм на основі нового державного стандарту початкової освіти.

Також планується розробити нові професійні стандарти педагогічної діяльності вчителя початкової школи, шкільного вчителя-предметника та керівника школи.

Планом передбачені заходи із зменшення бюрократичного навантаження на школу, створення системи моніторингу якості середньої освіти, удосконалення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової та профільної середньої освіти тощо